Про нас, українців

[demarcos]

Якось дуже швидко звик до німецької привітності ( хоч вона буває і показушною). Там дякують тобі, вітаються і посміхаються постійно, особливо якщо це сфера послуг.А в нас країна кам'яних обличь, живучи в Україні, це взагалі не помічаєш , а ось коли приїджаєш звідти сюди то контраст страшенний. В мене самого кам'яне обличчя), але в Німеччині воно зникає. Тому вже маю звичку в Україні автоматично вітатись з усіма, а потім ще побажання "гарного дня" виривається) Але часто у відповідь взагалі нічого не чую, або якесь не зрозуміле бурмотіння. Чому так? Скоріше за все через наше суворе життя.

Comments

[turbinist-t3.livejournal.com]

Гарного дня! - Доброго здоров'я!
Автоматично.

[vladbespalov.livejournal.com]

У Тернополі часто кажуть, особливо "гарного дня". То у 90% випадках у сфері послуг

[nmiyushk.livejournal.com]

Шкода, але так і є(

[demarcos.livejournal.com]

о! це дуже добре)

[demarcos.livejournal.com]

в Західній Україні з цим набагато краще ніж в Києві.

[demarcos.livejournal.com]

але при близькому знайомстві українці дуже відкриті)

[nmiyushk.livejournal.com]

То проблеми так тиснуть на людей.

[line-o.livejournal.com]

є таке, але намагаюся постійно бути таким як ти пишеш, привітним, більшості це приємно, а ті що бурмотять, то хай собі )

[olga-kulaj.livejournal.com]

О! З поверненням додому! :)(навіть, якщо лише на різдвяні канікули)
Це називають "ефект Борисполя". Навіть в мене, людини, що більше трьох тижнів підряд не була за кордоном, він з"являється після повернення.
Стараюсь і вітатись, і посміхатись, хороша звичка швидко причепилася. На базарі, коли зранку щось купую і кажу "вдалого дня" чи "вдалої торгівлі" продавці здивовано радіють.
А от в поліклініках (ходжу другий місяць в дві, добре, що близько, бо інгаляція - в одній, а все інше - в другій) спостерігаю за чотирма гардеробницями. З них лише одна в нормальному, не похмурому настрої, і завжди відповідає і на вітання, і на "дякую". Решта - на вітання-прощання майже ніколи, іноді відповідають на "дякую". Але й пацієнти в більшості не вітаються і не дякують.

На Західній Україні народ привітніший. Будемо його своїм прикладом робити привітнішим і в нас.

[demarcos.livejournal.com]

))) ефект "Борисполя"))) Дуже цікаво! А поліклінікі то справа страшна, там здається всі пацієнти вороги для лікарів! Хоча коли кладеш грошики на стіл, то відношення одразу змінюється.
Так, на Західній Україні народ більш чемний, мабуть через те що, колись під Польшою і Австро-Угорщиною були.

[demarcos.livejournal.com]

о! Поважаю, були б всі такі, було б легше нам трішки жити