Reinsteig: Sankt Goarshausen - Kaub. 20 кілометрів

[demarcos]

Двадцять кілометрів я ще ніколи не ходив за день, тому для мене це був своєрідний виклик і остання офіційна подорож цього сезону). Починаю свою подорож в містечку Sankt Goarshausen (Занкт Гоархухен, земля Рейнфаль-Плац). На вулиці зранку дубак, аж пар з рота йде, одягаю на себе все що є і починаю підійматись на схили і скидати з себе одягнутий одяг :). Опиняюсь над замком Burg Rheinfels (Райнфельс)


І далі прямую по вказівникам стежки:


Це не автостанція, це зупинки автобусів біля школи. До школи прямують або спеціальні автобуси, або міські маршрути, які спеціально роблять гак, щоб забрати/довести дітей до школи:


Село Heide ( Хайде). Ну селом селом, але ж як тут все впорядковано. З іншої сторони цих будиночків відкривається фантастичний вид на Рейн:


Парк жахів:))


Виходжу за село, починаються поля:


Пройшов лише три кілометра. Погано :)


Це бобслейна траса, тільки тут не спортсмени катаються, а простий люд і не на санках, а на дошках з колесиками)


До Кауба ще 16 кілометрів.:

Я десь в дорозі хвилин 50.  Натрапив на Loreley Besucherzentrum ( Лорелейській центр відвідування, якщо дослівно). Тут якісь виставки проводять, є літній театр:


Трішки виглянуло сонце, яке я дуже чекав, як виявилось виглянуло воно на хвилини п"ять і більше не з"являлось:


Трішки заблукав через ремонтні роботи, але стежку знайшов. Виноградники офігенні:


Поки що йдеться чудово, зустрів дівчину, яка йшла по стежці Рейна мені на зустріч. Привітались і розійшлись ))


Виходжу в поле, знаю що за полем буде красиво:


Пройшов шість кілометрів:


Ну от і краса:


Наступна фотографія зроблена зі скелі, яка на попередньому фото:



Очевидно власника землі задовбали "ходаки", тому він обгородив стежку, щоб нічого не топтали:


Я б в цьому будиночку жив би :)


Перший привал, десь на три хвилини:


За двадцять чотири хвилини пройшов лише кілометр. Я розчарований:


Мисливська вежа. Вирішив на неї залізти:


Ось таке з неї видно:


Ну а далі почався перший спуск в ущелину:


А потім нефіговий підйом:


Ось там вдаличені праворуч той будиночок, в якому я хочу жити:


Йду собі далі і виходжу ще на одну ущелину. Красиву, але я розумію, що мені треба тут спуститись, а потім знову піднятись. Настрій зовсім пропав:




Крутий спуск:


Річечка. Вмився:


І почавався офігенно довгий підйому. Температура десь + 6, я в одній футболці і  кофті. Куртка лише заважає:


До Каубу 8,9 кілометрів, до електрички  дві години тридцять хвилин:


В дорозі вже більше трьох годин:




Хатка для перепочинку, всередині чистенько:


А я все йду і фіг знає скільки мені ще йти:


Думаю, ось зараз цей схил закінчиться і я побачу Кауб:)


Кауб я побачив, його замок на самому задньому плані)))


Містечко Оберузель:


Починає темніти, сил замало і знову треба підіймтись в гору. Цей кумедний добрий пам"ятник мене трішки заспокоїв:


Далі я псіханув, сховав фотоапарат і просто пішов пішки, бо мені дуже хотілось встигнути на електричку в 16.36 ( вона ходить раз в годину), а чекати бог знає де, мені дуже не хотілось. Ставало все темніше і холодніше, стежка повела мене по якимось полям, а потім по селу. Я вдягнув на себе всі речі, які в мене були. На годиннику 15.20, а мені залишилось чотири км. Я сподіваюсь, що більше не буде ніяких ущелин:


Фотографував з мобільника, бо вже не було сили фотографувати. Від відчаю, що в Каубі треба буде ще сидіти годину, я включив другу космічну швидкість і через двадцять п"ять хвилин вже почав підходити до Кауба. По дорозі побачив ящик:


Виявилось що це наливайка з самобслуговуванням. Тільки випити нічого немає:


Ось він омріяний мною Кауб:


Вже на спуску в Кауб зустрів чувака з велосипедом і рюкзаком...якщо він вирішив з двоколісним товаришем пройтись по стежці, мої йому співчуття. В 16.09 я вже сидів в пекарні і пив чай з булкою. Від втоми мені здалось що цей найсмачніша булка і чай в моєму житті :


Двадцять кілометрів пройшов десь за п"ять годин. Якби не підйоми, було б швидше) Але сонця так і не було, фотографії темнуваті, тому доведеться цей шматок стежки в наступному році перейти)

Comments

[alfa-centaun.livejournal.com]

крутий маршрут! неймовірні красоти, залюбки такими б полазила

P.S.Зараз ходжу в одноденні походи (навіть взимку) з підготованими до цього людьми, то в них така система: годину йдемо - 10 хв відпочиваємо. Спочатку не розуміла для чого, ніби пройшли ті 5 км, ніхто особливо не втомився, але пройшовши і 25 км за день особливо втоми не відчуваєш, у цьому й фішка як виявилось згодом: давати можливість м'язам трохи відпочити, допоки вони зовсім не втомились.Не знаю навіщо пишу це все, можливо знадобиться)

[demarcos.livejournal.com]

о, це дуже крута порада. Дякую, в наступному сезоні так і буду робити) Дякую!!!